Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз - авторефераты диссертаций - Каталог статей - Клинико - диагностическая лаборатория
Вторник, 06.12.2016, 14:07
| RSS
Главная | Каталог статей
Меню сайта
Категории раздела
статьи [155]
Нормативные документы Украины [45]
Нормативные документы Казахстана [4]
Накази Мінпраці та соцполітики [3]
Патенты [68]
Нормативные документы Российской Федерации [34]
клінічні протоколи лікування хвороб [19]
авторефераты диссертаций [4]
Нормативные документы Беларуси [21]
Нормативные документы СССР [19]
Полезные ресурсы
Мир лаборатории
Медицинский форум
МедЛабДиагностика
Туберкулез предстательной железы
Каталоги
Яндекс цитирования Рейтинг@Mail.ru
Статистика
Клиническая лабораторная диагностика
Главная » Статьи » авторефераты диссертаций

Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз

Міністерство охорони здоров`я україни

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця




ТАНАСІЙЧУК ІРИНА СЕРГІЇВНА

           УДК 611.428+616.428-002+616-006.444/076.5


Цитологічні показники лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах: квантифікаційний аналіз

14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук





Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті онкології АМН України.

Науковий керівник доктор медичних наук

Болгова Лідія Севастянівна,

Інститут онкології АМН України|,

керівник відділу цитології.

Офіційні опоненти:  доктор біологічних наук

Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна,

Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторії морфології і цитології;

доктор медичних наук, професор

Терещенко Валентина Павлівна,

Інституту сорбції і проблем ендоекології НАН України, завідувач лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім.

М. Горького, відділ патоморфології Центральної науково-дослідної лабораторії, МОЗ України, м. Донецьк.

Захист відбудеться “15” червня 2006 року о 13 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “12” травня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор                                            О.М. Грабовий Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення за останні роки частоти реактивних та запальних процесів лімфатичних вузлів (ЛВ) (В.Л. Белянин, Д.Э. Цыплаков, 1999; С.В. Шестобуз, Б.М. Боднар, В.Л. Брожик, 1999; П.І. Ткаченко, О.В. Гуржій, 2001), особливо серед дитячого населення  (І.Л. Чехова, 1994; І.П. Журило, 1995; Н.А. Охордина, С.А. Гаврилова, 2001), збереження високого рівня захворюваності на неходжкінські злоякісні лімфоми (З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, Є.Л. Горох, 2000) та, в той же час, незадовільна в певній частині спостережень чутливість цитологічного методу щодо диференційної діагностики дрібноклітинних лімфосарком (ДЛ) та хронічних гіперпластичних лімфаденітів (ХГЛ) (Т.Н. Туганова, Л.С. Болгова, О.И. Алексеенко, 2003; B.A. Murphy et al., 2003), а також відсутність референтних цитологічних критеріїв ЛВ все це визначає актуальність даного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту онкології АМН України “Розробити об`єктивні критерії цитологічної діагностики лімфопроліферативних захворювань з допомогою морфометричних, цитогенетичних, цитохімічних показників”, шифр теми  НДР: В.Н. 14.01.07.4697, № держреєстрації 0197UО12982.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи на підставі ідентифікації цитоморфологічних та цитогенетичних параметрів лімфатичних вузлів в нормі у віковому аспекті, при хронічних гіперпластичних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах розробити алгоритм диференційної діагностики зазначених лімфопроліферативних процесів.

Відповідно до мети були поставлені наступні задачі:

  1. Дослідити детерміновані віком цитоморфологічні та цитогенетичні особливості клітинного складу лімфатичних вузлів в нормі.
  2. Визначити цитоморфологічні і цитогенетичні характеристики клітинного складу лімфатичних вузлів при хронічних гіперпластичних лімфаденітах.
  3. Встановити цитоморфологічні та цитогенетичні параметри клітинного складу лімфатичних вузлів при дрібноклітинних неходжкінських злоякісних лімфомах.
  4. Розробити алгоритм цитологічної диференційної діагностики хронічних гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком з урахуванням віку хворого.
  5. Апробувати розроблений алгоритм цитологічної диференційної діагностики хронічних гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком при дослідженні лімфатичних вузлів хворих з лімфопроліферативними процесами нез`ясованої природи.

Об'єкт дослідження клітинний склад лімфатичних вузлів в нормі та при лімфопроліферативних процесах.

Предмет дослідження цитоморфологічні і цитогенетичні складові алгоритму диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ.

Методи дослідження цитологічний (виявлення якісних та кількісних цитоморфологічних критеріїв ЛВ в нормі, при ХГЛ та ДЛ), цитогенетичний (визначення якісних та кількісних показників різних морфофункціональних типів та підтипів ядерець лімфоїдних клітин ЛВ в нормі, при ХГЛ і ДЛ), статистичний (оцінка вірогідності встановлених цитоморфологічних та цитогенетичних параметрів ЛВ осіб різних вікових груп в нормі та диференційно-діагностичних критеріїв ХГЛ і ДЛ).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержані дані про вікові особливості цитоморфологічних та цитогенетичних показників клітинних елементів лімфатичних вузлів в нормі. Доведено, що кожному віковому періоду властиві певна формула лімфограми (ФЛ) та конкретні характеристики рівня активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин.

Встановлені залежні від віку цитоморфологічні і цитогенетичні параметри лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів при ХГЛ та ДЛ.

Пріоритетним є визначення активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин ЛВ в нормі та при ЛПП шляхом кількісного аналізу вмісту запропонованих нами підтипів ядерець нуклеолонемного типу. З урахуванням основних принципів доказової медицини обґрунтовано цитоморфологічні та цитогенетичні параметри для використання при цитологічній діагностиці ЛПП різного генезу. Вперше на основі комплексу цитоморфологічних і цитогенетичних критеріїв з урахуванням віку хворого розроблений алгоритм диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені цитоморфологічні та цитогенетичні параметри склали алгоритм верифікації ХГЛ та ДЛ, який за результатами апробації дозволяє підвищити рівень цитологічної діагностики уражень ЛВ до 94%. Використання розробленого алгоритму уможливлює проведення цитоморфологічних і цитогенетичних досліджень клітинного складу ЛВ на одному цитологічному препараті. Це реально при застосуванні розробленої нами модифікації методу W. Howell, D. Black, що дозволяє імпрегнувати клітинний матеріал ЛВ, раніше забарвлений за методом Паппенгейма. Запропонований методичний підхід виключає необхідність у разі незадовільної морфологічної діагностики додаткового інвазивного втручання з метою повторного одержання матеріалу, що, безперечно, важливе як з етичних, так і з економічних міркувань.

Практична реалізація роботи відображена у деклараційному патенті на винахід “Спосіб цитогенетичної діагностики лімфопроліферативних процесів” / Болгова Л.С., Туганова Т.М., Танасійчук І.С. // Пат. 40230 А, Україна (UA), МПК 7, А61В10/00. Заявл. 23.10.2000, № 2000105978. Опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6.

Основні результати досліджень впроваджені у діяльність відділу цитології Інституту онкології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовані актуальність, мета і завдання роботи, зібрана та проаналізована література за темою дисертації. Здобувачем власноруч виготовлені цитологічні препарати (за винятком архівних) з видалених ЛВ. Автором особисто виконано весь обсяг цитоморфологічних і цитогенетичних досліджень лімфоїдних клітин ЛВ в нормі та при ЛПП (хронічних неспецифічних і специфічних лімфаденітах, дрібноклітинних лімфосаркомах, ЛПП нез`ясованого генезу), проведено статистичне опрацювання отриманих результатів та їх теоретичне узагальнення. Автором самостійно розроблений алгоритм диференційної діагностики ХГЛ та ДЛ й апробована його діагностична ефективність. Здобувачем самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовано її основні положення та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були представлені та обговорені на конференції молодих вчених Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького (Київ, 1999), конференції молодих вчених та лікарів Інституту онкології АМН України (Київ, 1999), XIII науковій конференції молодих вчених та лікарів (Берлін, 2002), засіданні РПК “Патологічна анатомія” МОЗ та АМН України (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт: 3 статті у фахових виданнях України (одна одноосібно), 4 роботи у матеріалах конференцій, а також один депонований рукопис та один деклараційний патент України на винахід.

Об`єм і структура дисертації. Дисертаційна робота обсягом 192 сторінки (основного тексту 150 сторінок) складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів за результатами власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків та списку літератури, який включає 253 першоджерела (165 кирилицею і 88 латиною). Робота ілюстрована 27 таблицями та 41 рисунком. 

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Репрезентовані в роботі дані отримані на матеріалі ЛВ різної локалізації, забір яких проводився від хворих з ЛПП різного генезу та від осіб, смерть яких наступила від травми або причин, не пов`язаних з патологією лімфатичної системи та крові (умовна норма) (табл. 1).

Для дослідження вікових особливостей ЛВ в нормі були проаналізовані цитограми ЛВ осіб різних вікових груп (див. табл. 1) згідно до вікової періодизації, прийнятої на VII науковій конференції з вікової морфології, фізіології та біохімії (1965 р.), яка є дійсною по теперішній час. При аналізі особливостей клітинного складу при ЛПП доброякісної та злоякісної природи ми вважали за доцільне виділити дві умовні вікові групи “діти” і “дорослі”. В групу “діти” увійшли пацієнти дитячого, підліткового та юнацького віку. В групу “дорослі” решта хворих.

Забір ЛВ (норма) проводили лікарі-патологоанатоми Н.Л. Савостікова (УДСЛ “ОХМАТДИТ”), Є.М. Березовська (КМКЛ №1), експерти Київського

Таблиця 1


Загальна характеристика спостережень

міського бюро судово-медичної експертизи О.В. Михайленко, Р.О. Хмуляк, Б.В. Юрченко. Автор щиро вдячна вищевказаним фахівцям за увагу до її досліджень і допомогу.

Для дослідження клітинного субстрату ЛВ при ЛПП різного генезу були використані цитологічні препарати ЛВ з архіву відділу цитології Інституту онкології АМН України. Цитологічні висновки вищезазначених спостережень підтверджені даними гістологічних заключень.

Для цитоморфологічних досліджень препарати забарвлювали за методом Паппенгейма. Проводили кількісний та якісний аналіз клітинного складу ЛВ в нормі та при ЛПП різного генезу. У кожному препараті здійснювали підрахунок 1000 клітин з наступним визначенням ФЛ, що являє собою відношення відсоткового вмісту (ВВ) клітин лімфоїдної тканини (КЛТ) до клітин строми (КС) та клітин периферичної крові (КПК): ФЛ=ΣВВ КЛТ: ΣВВ КС: ΣВВ КПК. Мітотичний індекс (МІ, ‰) лімфоїдних клітин визначали шляхом підрахунку кількості клітин в стані мітотичного поділу на 1000 клітин цитограми.

Для цитогенетичних досліджень препарати ЛВ забарвлювали розчином азотнокислого срібла за методикою W. Howell, D. Black (W. Howell, D. Black, 1980) та у нашій модифікації (Л.С. Болгова, Т.Н. Туганова, И.С. Кузина, 2001).

Згідно з класифікацією (П.В. Челидзе, О.В. Зацепина, 1988), проводили визначення абсолютного вмісту в ядрах пролімфоцитарних клітин основних морфофункціональних типів ядерець компактних (КМЯ), нуклеолонемних (НКЯ), кільцевидних (КЛЯ) та мікроядерець (МКЯ), а також відносного вмісту запропонованих нами підтипів НКЯ низькоактивних (дрібнозернистих та гранулярних), середньоактивних (конгломератних, перснеподібних і глобулярних), високоактивних (щільних, пилоподібних та нуклеолонемно-компактних). В кожній цитограмі було проаналізовано не менше 100 клітин.

Дослідження проводили за допомогою мікроскопу МБИ-15-2 з використанням х900, х1440-кратного збільшення імерсійної оптичної системи.

Оцінку цитоморфологічних та цитогенетичних диференційно-діагностичних ознак здійснювали з використанням діагностичних характеристик чутливості (ЧТ), специфічності (СП), відношення правдоподібності позитивного (ВП+) та негативного (ВП) результату тесту (Р. Флетчер, Э. Вагнер, 2004). Чутливість визначали як частку випадків з наявністю досліджуваної ознаки в групі хворих на ДЛ, специфічність як частку випадків без ознаки у групі хворих з ХГЛ. Відношення правдоподібності результату тесту (позитивного чи негативного) вказує, у скільки разів вища (нижча) ймовірність наявності (відсутності) ознаки у хворих з ДЛ, ніж у пацієнтів з ХГЛ.

Статистичну обробку результатів здійснювали з використанням t-критерію Ст`юдента та критерію Пірсона. Кінцеву обробку отриманих даних проводили в статистичній програмі STATISTICA 6.0 (StatSoft, Inc., USA). Достовірними вважалися зміни при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати цитоморфологічних досліджень ЛВ в нормі (табл. 2) продемонстрували, що, незважаючи на відсутність можливості за цитологічним препаратом повною мірою відтворити цитоархітектоніку ЛВ, клітинний склад цитограм відображає їх імунне навантаження, пов`язане з віковими особливостями функціонування. Так, цитоморфологічна картина ЛВ новонароджених з найвищим серед усіх вікових груп вмістом фіброцитів і фібробластів та КПК зумовлена перебігом процесів структурно-функціонального становлення ЛВ зі зміною його орієнтації з переважно універсального гемопоезу на виключно лімфопоез. Особливістю цитограм ЛВ грудних дітей є високий вміст незрілих лімфоїдних клітин та виражена макрофагально-гістіоцитарна реакція, що є адекватною відповіддю з боку ЛВ на збільшення рівня антигенної стимуляції, що зазнає дитячий організм в ранній період постнатального розвитку.  Цитограми ЛВ у дитячому, підлітковому та юнацькому віці характеризувалися найвищими показниками КЛТ та мінімальною кількістю КС, що є свідченням поступового завершення процесів формування ЛВ. Зміни у цитограмах людей I-го періоду зрілості свідчать про початок вікової інволюції, цитоморфологічні ознаки якої досягають максимального прояву  в цитограмах ЛВ людей похилого віку. До цитологічних

Таблиця 2


Клітинний склад лімфатичних вузлів осіб різних вікових груп в нормі 


Примітка. * статистично вірогідна різниця порівняно із попередньою групою.

маркерів старіння ЛВ нами були віднесені високі показники вмісту сполучнотканинних та гістіоцитарних клітин, макрофагів з фагоцитозом пилових часток і ліпофагів, що відмічаються на тлі збільшеної кількості зрілих лімфоїдних клітин. Цитограми людей похилого віку характеризувалися особливою картиною, що, з одного боку, свідчить про низький рівень лімфоцитозу, пов`язаний з віковою інволюцією ЛВ, а з іншого несе ознаки реактивного процесу (на загальному фоні переважання зрілих лімфоцитів визначається високий вміст лімфобластів, а також плазматичних, тучних клітин та еозинофілів).

Результати цитоморфологічних досліджень ЛВ при ЛПП наведені в табл. 3.


Таблиця 3

Клітинний склад ЛВ при лімфопроліферативних процесах

Примітки:

1. * достовірна різниця у порівнянні з ХГЛ;

2. ** при лімфомах пухлинні клітини на зразок пролімфоцитів.

В більшості цитограм ЛВ при ХГЛ виявлялися ознаки, характерні для реакції імунної відповіді на тривалу антигенну стимуляцію: переважання незрілих лімфоїдних клітин з високим вмістом бластів над зрілими лімфоцитами, порівняно високий рівень мітотичної активності лімфоїдних клітин, виражена плазмоцитарна та імунобластна реакції, збільшений вміст основних клітин сполучної тканини та нейтрофільних лейкоцитів. В цитограмах ЛВ при ДЛ на тлі пухлинних клітин на зразок пролімфоцитів з характерною для них дрібноглибчастою структурою хроматину збільшених за розміром поліморфних ядер реєструвалася відсутність або мінімальна кількість КС та КПК, що забезпечувало однорідність клітинного складу цитограм. Треба зазначити, що всі зареєстровані нами цитоморфологічні критерії ХГЛ та ДЛ неодноразово раніше обговорювалися в літературі (Д.Н. Яновский, М.А. Чепелева, 1969; М.Г. Абрамов, 1974; И. Вылков, 1980; И.М. Лазарев, 1990; А.И. Павловская, Н.А. Пробатова, 1995; P. Caraway Nancy, L. Katz Ruth, 1996). Однак нами вперше був проведений їх квантифікаційний аналіз, тобто кількісна оцінка якісних ознак із визначенням їх основних діагностичних характеристик, що дозволило встановити інформативні диференційно-діагностичні  параметри ХГЛ та ДЛ:

загальні для дітей та дорослих:

    • високий (понад 70%) вміст пролімфоцитарних клітин з ознаками атипії;
    • відсутність плазматичних клітин;
    • відсутність фіброцитів і фібробластів;
    • низький (не більше 0,6%) вміст клітин периферичної крові;
    • нерівномірна структура хроматину лімфоїдних клітин;
    • поліморфізм розмірів, форми та структури ядер лімфоїдних клітин;

додатково виключно для дітей:

    • відсутність макрофагів на зразок “зірчастого неба”;

додатково виключно для дорослих:

збільшені розміри ядер пролімфоцитарних клітин.

Результати цитогенетичних досліджень ЛВ в нормі, які наведені в табл. 4 та 5, продемонстрували залежність загального вмісту ядерець від віку, а саме: статистично вірогідне його збільшення від народження до I-го періоду зрілості з наступним поступовим зниженням, починаючи з II-го періоду зрілості.

Таблиця 4


Вміст різних типів ядерець пролімфоцитів лімфатичних вузлів  в нормі

Примітка. * статистично вірогідна різниця порівняно з попередньою групою.        


Таблиця 5

Вміст різних підтипів нуклеолонемних ядерець в пролімфоцитах лімфатичних вузлів в нормі

Примітка. * статистично вірогідна різниця порівняно з попередньою групою.Зазначені зміни відбуваються переважно за рахунок МКЯ, в той час, коли ядерця нуклеолонемного та кільцевидного типів характеризуються відносно стабільними показниками від моменту народження до глибокої старості. Загальною особливістю лімфоїдних клітин ЛВ в нормі є переважання вмісту КЛЯ над НКЯ, що разом з виразним переважанням низькоактивних форм НКЯ (див. табл. 5) засвідчує низький рівень синтетичних процесів в ядерці. Проте на загальному фоні низькоактивних підтипів НКЯ в цитограмах ЛВ дітей визначається велика кількість їх високо-, а дорослих середньоактивних форм.

Результати цитогенетичних досліджень лімфоїдних клітин при ЛПП (табл. 6) продемонстрували збільшення їх ядерцевої активності порівняно з нормою.

Таблиця 6


Вміст ядерець в ядрах лімфоїдних клітин ЛВ при ЛПП

Примітка. * статистично вірогідна різниця порівняно з ХГЛ.

Нами було зазначено, що необхідний для адекватної імунної відповіді проліферативний статус лімфоїдних клітин при ХГЛ досягається шляхом морфофункціональної трансформації КЛЯ та МКЯ у більш синтетично активні НКЯ, особливо у їх середньо- та високоактивні форми (переважно конгломератні, пилоподібні та нуклеолонемно-компактні) (табл. 7). При ДЛ активація ядерець досягає максимального ступеня прояву, про що свідчить збільшення кількості середньо- та високоактивних форм НКЯ, переважно конгломератних, пилоподібних та нуклеолонемно-компактних (див. табл. 7), а також поява ядерець компактного типу (див. табл. 6).

На рис. 1 продемонстрована схема можливих взаємопереходів між основними морфофункціональними типами ядерець та різними підтипами НКЯ, що визначаються в цитограмах ЛВ при ЛПП, яка демонструє надзвичайну пластичність ядерцевого апарату, завдяки чому досягається необхідний для кожного випадку рівень проліферативної активності лімфоїдної клітини.

Квантифікаційний аналіз зареєстрованих цитогенетичних параметрів ХГЛ та ДЛ дозволив встановити самостійні та комплексні критерії, інформативні при диференційній діагностиці зазначених ЛПП. До самостійних критеріїв були віднесені: наявність ядерець компактного типу; високий вміст мікроядерець (більше семи ядерець на ядро) та, виключно для дорослих вікових груп, високий (вище 10 ядерець на ядро) загальний вміст ядерець.

Таблиця 7


Вміст різних підтипів НКЯ лімфоїдних клітин ЛВ при ЛПП

Примітка. * статистично вірогідна різниця порівняно з ХГЛ.

До комплексних критеріїв були віднесені:

загальні для дітей та дорослих:

    • низький (в середньому менше 1,5 на ядро) вміст НКЯ;
    • виражений поліморфізм ядерець;
    • відсутність або обмежена кількість (не вище 25% за рахунок гранулярних форм) низькоактивних підтипів НКЯ;
    • велика кількість (вище 30% за рахунок пилоподібних підтипів) високоактивних форм НКЯ;

додатково виключно для дітей:

    • високий (в середньому більше 10 на ядро) загальний вміст ядерець;
    • високий (вище чи дорівнює 30%) вміст середньоактивних форм НКЯ;

додатково виключно для дорослих:

    • однотипний якісний склад НКЯ (наявність не більше чотирьох підтипів);
    • високий (вище чи дорівнює 40%) вміст середньоактивних форм НКЯ.

Встановлені цитоморфологічні та цитогенетичні параметри ХГЛ і ДЛ стали складовими алгоритму диференційної діагностики зазначених ЛПП, який передбачає проведення двох етапів дослідження. На першому, цитоморфологічному, за наявності в цитограмі п`яти та більше критеріїв констатується ДЛ. Для виключення злоякісного процесу та констатації змін запального чи реактивного характеру в цитограмі ЛВ допускається одночасна наявність не більше двох з них. В усіх інших варіантах (коли визначається менше п`яти, але більше двох диференційно-діагностичних параметрів або у випадках з вираженими дистрофічними змінами клітинного субстрату) для прийняття остаточного діагностичного рішення необхідне проведення цитогенетичних досліджень (другий етап). Застосування розробленої нами модифікації методу W. Howell, D. Black уможливлює проведення цитоморфологічних і цитогенетичних досліджень ЛВ на одному цитологічному препараті. На другому етапі при наявності хоча б одного з самостійних або не менше чотирьох комплексних цитогенетичних критеріїв встановлюється ДЛ, за наявності одного і менше комплексних критеріїв ХГЛ.

Апробація зазначеного алгоритму на групі хворих з ЛПП нез`ясованої природи продемонструвала, що діагностична ефективність запропонованого методу у встановленні характеру ЛПП дорівнює 94%. 

висновки

Робота містить оригінальне вирішення актуальної для теоретичної і практичної медицини проблеми на підставі ідентифікації у віковому аспекті цитоморфологічних та цитогенетичних параметрів лімфатичних вузлів в нормі, при хронічних гіперпластичних лімфаденітах та дрібноклітинних лімфосаркомах розроблення алгоритму цитологічної диференційної діагностики зазначених ЛПП.

  1. Встановлені вікові особливості вмісту паренхіматозних, стромальних та клітин периферичної крові в цитограмах лімфатичних вузлів відображають етапи їх постнатального розвитку, починаючи з періоду новонародженості і закінчуючи юнацьким віком, та інволюції, починаючи з I-го періоду зрілості до похилого віку, що віддзеркалює провідні механізми функціонування імунної системи людини в нормі.
  2. Лімфоїдні клітини лімфатичних вузлів осіб всіх вікових груп в нормі характеризуються одночасною експресією в кожному ядрі трьох морфофункціональних типів ядерець (нуклеолонемних, кільцевидних та мікроядерець) з переважанням серед них форм із порівняно невисокою синтетичною активністю (кільцевидних, мікроядерець та дрібнозернистих і гранулярних підтипів нуклеолонемних ядерець). Активність останніх детермінована віком: на загальному фоні низькоактивних підтипів нуклеолонемних ядерець в цитограмах дітей визначається велика кількість їх високо-, а дорослих середньоактивних форм.
  3. Необхідний для адекватної імунної відповіді проліферативний статус лімфоїдних клітин при хронічних гіперпластичних лімфаденітах досягається шляхом збільшення активності їх ядерцевого апарату, про що свідчить достовірне порівняно з нормою зростання кількості нуклеолонемних ядерець за рахунок їх середньо- (у дітей) та високоактивних (у дорослих) форм і відповідне зменшення вмісту морфофункціональних типів ядерець з низьким рівнем активності (кільцевидних та мікроядерець).
  4. Злоякісним клітинам при дрібноклітинних лімфосаркомах властиве виразне зростання активності ядерцевого апарату, про що свідчать: перерозподіл нуклеолонемних ядерець в бік збільшення кількості їх середньо- та високоактивних форм (переважно конгломератних, пилоподібних та нуклеолонемно-компактних), поява ядерець компактного типу, а також збільшення показника загального вмісту ядерець.
  5. Серед цитоморфологічних параметрів дрібноклітинних лімфосарком, інформативних при їх розмежуванні з хронічними гіперпластичними лімфаденітами, документовані наступні: високий (більше 70%) вміст клітин пролімфоцитарного типу з ознаками атипії; відсутність плазматичних клітин, фіброцитів та фібробластів; низький (не більше 0,6%) вміст клітин периферичної крові; нерівномірно глибчаста структура хроматину та ядерний поліморфізм лімфоїдних клітин. Відсутність макрофагів на зразок “зірчастого неба” є інформативним диференційно-діагностичним критерієм зазначених лімфопроліферативних процесів лише в цитограмах дітей, а збільшені розміри ядер клітин пролімфоцитарного типу лише у дорослих.
  6. Цитогенетичні параметри дрібноклітинних лімфосарком, інформативні при диференційній діагностиці з хронічними гіперпластичними лімфаденітами, розподіляються на самостійні та комплексні. Самостійні критерії становили: наявність компактних ядерець; середня кількість мікроядерець вище семи; загальний вміст ядерець вище десяти (лише для дорослих). Комплексні ознаки склали: середня кількість нуклеолонемних ядерець менше 1,5; поліморфізм ядерець; вміст низькоактивних підтипів нуклеолонемних ядерець не вище 25%; кількість пилоподібних форм вище 30%; загальний вміст ядерець вище десяти та середньоактивних форм нуклеолонемних ядерець вище 30% (лише для дітей); наявність не більше чотирьох підтипів нуклеолонемних ядерець та вміст їх середньоактивних форм вище 40% (лише для дорослих).
  7. Розроблений алгоритм цитологічної диференційної діагностики хронічних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком передбачає при наявності у цитограмі п`яти та більше цитоморфологічних параметрів верифікацію дрібноклітинної лімфосаркоми, а за наявності двох і менше хронічного лімфаденіту; в інших випадках необхідне проведення цитогенетичних досліджень, в результаті яких за присутності одного із самостійних або не менше чотирьох комплексних цитогенетичних критеріїв діагностується дрібноклітинна лімфосаркома, а за їх відсутності чи наявності не більше одного із комплексних параметрів   хронічний лімфаденіт.
  8. Використання алгоритму цитологічної диференційної діагностики хронічних гіперпластичних лімфаденітів та дрібноклітинних лімфосарком уможливлює підвищення ефективності їх цитологічної діагностики до 94%.

Список опублікованих праць за темою дисертації

  1. Болгова Л.С., Туганова Т.Н., Танасийчук И.С. Особенности ядрышкового аппарата лимфоидных клеток лимфатических узлов в зависимости от возраста человека // Укр. мед. часопис.2004.Т. 44, № 6. С. 95100. (Здобувачем проведені дослідження активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин лімфатичних вузлів людей різних вікових груп, статистична обробка, аналіз результатів та написання статті за консультаційної допомоги співавторів).
  2. Танасийчук И.С. Цитоморфологическая характеристика клеточного состава лимфатических узлов в норме // Цитология и генетика.2004. № 6.С. 60 66.
  3. Туганова Т.Н., Бо
Просмотров: 1820
Холодняк Любовь Владимировна
Хостинг от uCoz@Холодняк Любовь Владимировна