Воскресенье, 24.09.2017, 19:25
| RSS
Главная | Каталог статей
Меню сайта
Категории раздела
статьи [155]
Нормативные документы Украины [45]
Нормативные документы Казахстана [4]
Накази Мінпраці та соцполітики [3]
Патенты [68]
Нормативные документы Российской Федерации [34]
клінічні протоколи лікування хвороб [19]
авторефераты диссертаций [4]
Нормативные документы Беларуси [21]
Нормативные документы СССР [19]
Полезные ресурсы
Мир лаборатории
Медицинский форум
МедЛабДиагностика
Туберкулез предстательной железы
Каталоги
Яндекс цитирования Рейтинг@Mail.ru
Статистика
Клиническая лабораторная диагностика
Главная » Статьи » Нормативные документы Украины

ПОРЯДОК розслідування та ліквідації спалаху внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах

Груповим захворюванням або спалахом внутрішньолікарняної інфекції (далі - ВЛІ) є виникнення трьох і більше внутрішньолікарняних захворювань, якщо доведено, що збудником інфекцій є певний вид мікроорганізму з ідентичними біологічними властивостями, у тому числі профілями антибіотикорезистентності, або виникнення двох і більше внутрішньолікарняних захворювань, які сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов'язані з одним джерелом інфекцій і спільними факторами передавання.

Мета розслідування спалаху - встановлення джерела інфекції, причин та умов виникнення спалаху, а також розробка профілактичних та протиепідемічних заходів.

Завдання розслідування спалаху - встановлення факторів ризику виникнення захворювань, ідентифікація збудника і доведення його етіологічної ролі, виявлення джерела інфекції, шляхів передавання, визначення заходів щодо попередження розповсюдження інфекції.

Порядок проведення розслідування при виникненні спалаху ВЛІ:

1. Комісія з інфекційного контролю акушерського стаціонару проводить попередню порівняльну оцінку випадків захворювання з фоновим рівнем ВЛІ у стаціонарі та підтверджує наявність спалаху, складає попередній план заходів розслідування та попередження його поширення. План затверджується керівниками лікувального закладу та узгоджується з головним лікарем територіальної санітарно-епідеміологічної станції (далі - СЕС).

2. Про виникнення спалаху ВЛІ негайно повідомляються органи охорони здоров'я, територіальна санітарно-епідеміологічна служба.

3. Наказом територіального органу охорони здоров'я відділення, де виник спалах ВЛІ, за епідемічними показаннями негайно закривається.

4. Для проведення розслідування причин виникнення спалаху ВЛІ та його ліквідації в акушерському стаціонарі органами охорони здоров'я терміново створюється протиепідемічна комісія, до складу якої входить начальник чи заступник начальника з питань охорони материнства і дитинства, головні спеціалісти з акушерства та гінекології, педіатрії, неонатології, епідеміології, комунальної (лікарняної) гігієни. За необхідності надається допомога Міністерства охорони здоров'я України, а також можуть залучатися співробітники кафедр медичних та науково-дослідних інститутів.

Розслідування спалаху здійснюється під керівництвом епідеміолога територіальної СЕС.

5. Новонароджені, що захворіли, переводяться до спеціалізованих неонатологічних стаціонарів (відділень).

6. Здорові породіллі та новонароджені виписуються з акушерського стаціонару. За ними встановлюється щоденний лікарський або сестринський патронаж за місцем проживання на строк максимального інкубаційного періоду того захворювання, що виникло, але не менш ніж на 10 днів.

7. Комісія з урахуванням конкретних обставин уточнює попередній план або складає план заходів з відображенням обсягу та послідовності проведення розслідування і ліквідації спалаху ВЛІ. План затверджується начальником територіального управління охорони здоров'я та головним лікарем територіальної СЕС.

8. При проведенні розслідування причин виникнення спалаху керівником комісії визначається завдання та об'єм роботи кожного спеціаліста.

Основні етапи розслідування:

- збір та вивчення всієї вихідної інформації;

- верифікація діагнозу в усіх зареєстрованих випадках захворювань з використанням клініко-лабораторних, у тому числі мікробіологічних, методів дослідження;

- підтвердження наявності спалаху;

- активне виявлення всіх випадків захворювання (у родопомічних закладах, неонатологічних відділеннях дитячих стаціонарів, за місцем проживання);

- складання списків осіб із підтвердженими або зарахованими випадками захворювань та контактних з урахуванням строків та місцем розвитку захворювань;

- оцінка матеріально-технічного стану та санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару;

- формулювання попередньої гіпотези щодо факторів ризику виникнення спалаху (динаміки захворюваності, установлення ризику зараження, вивчення структури захворілих та співставлення з проведенням діагностичних і медичних маніпуляцій);

- перевірка і оцінка гіпотези, ретроспективний аналіз історій хвороб новоронароджених та породіль, даних мікробіологічного моніторингу не менш ніж за 3 попередні місяці у відділенні, де відбувся спалах ВЛІ. У разі потреби аналізуються дані мікробіологічного моніторингу за більш довгий період та/або в інших відділеннях стаціонару;

- проведення цілеспрямованих мікробіологічних та інших лабораторних досліджень;

- вивчення лікувального процесу з урахуванням змін, які могли вплинути на рівень інфекцій (поява нового персоналу, застосування нових процедур, нових лабораторних тестів тощо);

- розробка і організація заходів щодо призупинення розвитку та ліквідації спалаху, які розпочинаються з початку розслідування спалаху, на основі стандартних алгоритмів протиепідемічних заходів, з урахуванням властивостей встановленого збудника, шляхів і факторів передавання збудника (санація джерела інфекцій, зміни дезінфекційних режимів, зазначення спеціальних обмежувальних заходів);

- оцінка ефективності заходів - припинення, зниження захворюваності до фонового рівня.

9. З метою вивчення етіологічної структури ВЛІ та характеристики виділених збудників необхідно провести мікробіологічні дослідження біологічного матеріалу в залежності від нозологічної форми інфекції.

10. Необхідно проводити внутрішньовидове типування виділених мікроорганізмів з визначенням сероварів, фаговарів, антибіотикограм і профілів антибіотикорезистентності, при можливості, визначення плазмідного профілю. Аналіз отриманих даних дозволить визначити шляхи та фактори передавання ВЛІ.

11. Під час спалаху з метою виявлення можливого джерела збудників інфекції серед медичного персоналу слід проводити позачергове бактеріологічне обстеження з дослідженням біологічного матеріалу залежно від етіології та нозологічної форми ВЛІ, а саме:

- при стафілококовій етіології спалаху - слизові оболонки передніх відділів носа;

- при стрептококовій етіології - матеріал із зіву;

- при захворюваннях, етіологічним чинником яких є грамнегативні умовно патогенні бактерії, важливого значення набувають дослідження, які направлені на виявлення осіб із в'ялим перебігом ниркової патології (пієлонефрити) та кишковими захворюваннями;

- при виникненні захворювань на сальмонельоз та інші гострі кишкові інфекції, у т.ч. вірусної етіології, проводяться необхідні мікробіологічні та серологічні дослідження із застосуванням сучасних діагностикумів та тест-систем - Некр, бактеріологічне дослідження фекалій.

- при захворюваннях, обумовлених дріжджоподібними грибами роду Candida, обстежують виділення із носоглотки, уретри, піхви.

12. Одночасно здійснюють бактеріологічне дослідження об'єктів внутрішнього середовища, які могли стати факторами передавання інфекції.

13. Проводять зіставлення збудників ВЛІ, виділених від хворих на ВЛІ, мікроорганізмів, виділених від медичного персоналу та з об'єктів навколишнього середовища стаціонару за видовою та типовою належністю, а також за біологічними властивостями, зокрема за профілями антибіотикорезистентності.

14. Проводять аналіз захворюваності на ВЛІ новонароджених та породіль у цьому та функціонально з'єднаному з ним стаціонарі:

- під час спалаху;

- за місяць, при необхідності - за більш тривалий період часу, що передував виникненню групового захворювання;

- проводять аналіз захворюваності, яка була використана при визначенні фонового рівня в стаціонарі;

- аналізують співвідношення локальних та генералізованих форм ВЛІ за місяць, що передував виникненню групового захворювання, а при необхідності - за більш тривалий період часу;

- вивчають інфекційну захворюваність серед медичного персоналу;

- аналіз даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів внутрішнього середовища в лікувальному закладі;

- виявлення джерела інфекції. Допоміжним способом при встановленні джерела спалаху може бути побудова епідемічної кривої, у якій на осі абсцис відкладається кількість випадків, на осі ординат - час у днях;

- визначення провідних факторів передачі та умов, що сприяли виникненню групового захворювання;

15. Аналіз захворюваності повинен включати:

- вивчення особливостей клінічних проявів ВЛІ новонароджених та породіль;

- співставлення клінічних діагнозів із епідеміологічними;

- вивчення етіологічної структури ВЛІ і біологічних властивостей їх збудників, передусім профілів антибіотикорезистентності, чутливості до дезінфектантів.

вивчення даних мікробіологічної лабораторії, яка проводить поточні дослідження в стаціонарі про виділення з біологічного матеріалу умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів протягом трьох місяців, за необхідності і більше, що передували спалаху.

16. При функціонуванні акушерського стаціонару у складі багатопрофільної лікарні проводять аналіз даних мікробіологічної лабораторії щодо виділення з біологічного матеріалу того самого мікроорганізму, який є етіологічним фактором спалаху ВЛІ в акушерському стаціонарі.

17. Аналіз захворюваності ВЛІ в акушерському стаціонарі необхідно проводити на підставі:

- матеріалів офіційної реєстрації випадків інфекційної захворюваності відповідно до форм первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" та N 060\о "Журнал обліку інфекційних захворювань", затверджених наказом МОЗ від 10.01.2006 N 1, зареєстрованим в Мін'юсті 08.06.2006 за N 686/12560;

- результатів вивчення форм облікової статистичної документації N 096/о "Історія пологів" та N 097/о "Картка розвитку новонароджених", затверджених наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184;

- карт епідспостереження;

- даних комісії з інфекційного контролю стаціонару щодо фонового рівня ВЛІ;

- результатів вивчення форм облікової статистичної документації N 102/о "Журнал відділень (палат) для новонароджених" та N 008/о "Журнал запису оперативних втручань в стаціонарі", затверджених наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184;

- інформації про захворюваність, що надійшла від дитячих поліклінік та лікарень, жіночих консультацій, гінекологічних та хірургічних відділень лікарень для дорослих;

- форми облікової статистичної документації N 013/о "Протокол (карта) патологоанатомічних досліджень", затвердженої наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184;

- результатів досліджень за життя і посмертних за останні 1-3 місяці, даних ЗОЗ про померлих новонароджених та породіль.

Скачать полный текст  -  144 Kb

Просмотров: 1649
Холодняк Любовь Владимировна
Хостинг от uCoz@Холодняк Любовь Владимировна